Головна » 2011 » Червень » 27 » Відбулася багатотисячна хода до Саліни, де енкаведисти стратили тисячі мирних людей
18:44
Відбулася багатотисячна хода до Саліни, де енкаведисти стратили тисячі мирних людей
Прапор України

26 червня 2011 року в урочищі Саліна у Добромилі, що в Старосамбірському районі, поминали тисячі загиблих українців, замордованих комуністичним режимом. Ушанування у Саліні стало однією з центральних подій відзначення на Львівщині 70-ї річниці масових розстрілів мирного населення Галичини, здійснених енкаведистами в червні 1941 року. У заходах взяли участь близько п'яти тисяч осіб, зокрема, депутати обласної та районних рад від Всеукраїнського об'єднання "Свобода".

Урочистости розпочалися літургією в Добромильському храмі, відтак багатолюдна процесія вирушила вулицями міста. Перша зупинка – біля мурів колишньої в'язниці НКВД. Тут відбулася панахида. Далі рушили на місце соляної шахти в Саліні, куди впродовж 1939-1941 років скидали тіла замордованих у довколишніх енкаведистських тюрмах. Поруч – могила, де перепоховали після відступу совєтської влади частину загиблих, решту тіл добути вже не змогли – сіль зробила свою справу. Біля високої могили відбулася екуменічна панахида. Останнім пунктом цього паломництва стала так звана "нижня могила" – тут встановлено пам'ятник тисячам (за різними даними, від 3,5 до 5 тисяч) невинно замордованих. Панахиду очолили владика Ярослав Приріз (УГКЦ) та владика Матфей Шевчук (УПЦ КП).

У поминальних заходах взяли участь голова Львівської обласної ради свободівець Олег Панькевич, заступник міського голови Львова Василь Косів, представники облдержадміністрації, керівництво Старосамбірського району, в.о. генерального консула Республіки Польща у Львові Анджей Дрозд, почесний консул Канади у Львові Оксана Винницька, почесний консул Австрії у Львові Ярослав Наконечний, делегація із Перемишля, делегації з Харківської та Івано-Франківської областей, з багатьох районів Львівщини.

"Коли ми йшли цією стежкою, якою везли 70 років тому замордованих людей, я відчував, що усі ми мали однакові думки", – зазначив Олег Панькевич. – "Пам'ятник, що тут височіє, був би просто матеріальним об'єктом, якби не наші відчуття, якби не наша спільна молитва і наші переживання. На цьому місці ми згадуємо минуле, але думаємо і про сьогодення, і про те, що буде завтра. Пам'ятники з часом зникають, та чи зникне пам'ять – залежить від нас. Від цього залежить наше майбутнє і майбутнє наступних поколінь українців".

Довідка: Саліна – назва урочища і соляної шахти поблизу Добромиля. У червневі дні 1941 року ця шахта була вщерть заповнена людськими тілами. Сюди звозили і страчували в'язнів із тюрем у сусідніх містах. Спочатку людей розстрілювали, а коли катам забракло набоїв – людей били дерев'яними молотами і напівживих скидали в шахту на стометрову глибину. За різними даними, тут загинуло від 3,5 до 5 тисяч осіб. Про той жах нагадує пам'ятник – людина, що піднімається з глибини соляної шахти і простягає руки до неба.

Категорія: Новини старосамбірщини | Переглядів: 360 | Додав: admin | Теги: саліна, жертви НКВД, голодомор 1932-1933рр | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]