Головна » 2012 » Квітень » 14 » Нехай Воскресне Бог!
13:34
Нехай Воскресне Бог!

Христос Воскрес!

Щоразу, коли православний душпастир з віруючим народом  божим, зі своїми парафіянами, Пасхальної ночі обійдуть Храм, свою Святиню, дійдуть до причинених дверей його, розпочинаючи Великодну відправу піснеспівом: «Нехай воскресне Бог і розійдуться вороги Його, І нехай зникають від лиця Його всі ненависники Його…»., в ту урочисту мить на думку приходить Мойсей пророк, провідник народу Божого. А згадується він тому, що, власне, з його здивованого, враженого серця виривалися ці незвичайні слова і линули над народом божим завжди, коли перед очима мандрівників, що прямували до Обіцяної Богом Землі з єгипетського полону, з`ялася осяйна хмарина Слави Божої, яка провадила цей люд за собою до волі, до краю Божих ласк…

«Як щезає дим, нехай щезнуть, як топиться віск від лиця вогню, так нехай загинуть всі ненависники Божі, а праведники хай звеселяться!…»., повторювали пророчі вуста здивованого і щасливого Мойсея, а люди здіймалися з місця спочинку, брали на руки Ковчег Завіту і Святиню Скінії тай прямували далі…

…Ось так і посеред нашого буремного земного життя, посеред нашого прямування від неволі гріха до вічного Царства Божого, у такі Великодні святкові дні, з`являється вірним людям, християнам,  Всеосяйна Слава Божа;  і в такі миттєвості кожен священик – стає по-своєму Мойсеєм, а люд святковий – вибраним Богом народом християнським, що через Спасителя Христа засудженого, скатованого, розіп`ятого, померлого і воскреслого став спорідненим з Богом, то ж, натхненний Великоднем, здіймається святково, щоб подолати ще одну відстань, яка пролягатиме до наступного Великодня, прямуючи за щоденними проявами Благодаті Божої. На тому шляху, як і тоді, в біблійну давнину, буде все:і труднощі, і небезпеки, і випробовування і смертні погрози; але ось цей народ, що спасається, не самітний, не одинокий, з ними Сяйво Слави Благодаті Божої; то ж, вони обов`язково звитяжуть, переможуть не лише своїми зусиллями, вмінням, спритністю, винахідливістю, – їх Спасителем буде Сам Господь, Його Божественна сила, Його одвічні і довічні ласки, любов і милосердя! В непогідь і холоднечу – зігріє небесний вогонь; сутінки, темінь і мряку – освітить Сяйво Господнє. Тому, які б тривоги і перестороги не з`являлися, необхідно з впевненістю прямувати  шляхом, на який вказав нам Господь Бог. Згадаймо лише скільки на тому складному шляху виникало, відволікаючих увагу спокус, подій, спонук у подорожуючого люду. То ж, коли їх погляд і увага відверталися від Сяйва Слави Божої, тоді вони гірко потерпали і страждали; інколи, чисельно гинули серед вагань, страху, невпевненності та нарікань. Але навіть і тоді незмінна, невідворотня  любов Божа дослухалася до голосу їх молитов і благань, то ж з`являлося спасіння, наступав порятунок.

Однозначно трапляється і з нами, Новозавітніми мандрівниками до Божих осель, до Господньої вічності. Скільки лише різних подій з сьогодення стараються відволікти нашу увагу від Сяйва Божої Благодаті, що освітлює наш шлях, від Церкви  Христової спасаючої, від Божих обітниць і ласк; і тоді з нами, з людьми трапляється все те, що траплялося з вибраним божим народом – поневіряння, страждання; а інколи, нажаль, і загибель. Спогляньмо лише, скільки спокус і приваб заховалося за примарою української «демократії», так звана політична активність припадає завжди на часи посту, духовного стримання, митт`євостей особливого Боговшанування. А коли пильно придивитись до діяльності Вищого законодавчого органу державної влади, то чи не на нагадує вона нам все більше і більше будівництва Вавілонської вежі, будівничим якої Господь помішав мову, язики, то ж вони нічого не спроможні збудувати. Але чи маємо ми право засумніватись у Божественній щирості і любові, що розіп`ялася і воскресла. Чи маємо ми право зневіритися у Тому, хто цілу нашу провину сприйняв на Себе і розіп`яв її на Хресті, звільняючи нас від неї. Ні! Не маємо такого права ніколи!

Прийшов Великдень. Знову Боже змилування та небесна любов стали набагато більшими за наші гріхи і беззаконня. Бог наш допровадив і ввів нас  у Великдень, у це величне Свято над святами, то ж це чи не найбільший доказ того, що Господь дорожить нами. Як необхідно все це збагнути, осмислити. Як важливо полинути на зустріч Воскреслого Спасителя так, як ті жони-мироносиці Пасхальної ночі. Як перелякані юдеями Апостоли, яким так часто з`являється Він Сам, Воскреслий Переможець смерті, гріха і діявола! Сьогодні здивована пробуджена і ожила весною природа, оточуючий світ. Вони наче звертаються до нас словами:» Христос Воскрес!». То ж поспішаймо відповідати тілом, душею, розумом і почуттями, думками і пережиттями  гідною відповідью:» Воістину Воскрес!».

Прийшов Великдень, Пасха Христова! Наступає час чергового, наступного подорожування  нашого до Богом визначеної вічності. То ж священики, як духовні вожді, як пророки Господні в сьогоденні, перед дверима причинених Храмів у Великодну ніч, промовляючи:» Хай воскресне Бог…, ствердно доказують » Цей День, що Його створив Господь, зрадіймо і звеселімося в нім» нехай здіймають вони нас  окрилених, збадьорених і натхненних Святом Великодня тай провадять усіх до Пасхи Вічної в Небі Божому!

Воїстину Христос Воскрес!

З любов`ю і Пасхальним цілуванням,

Єпископ Львівський і Самбірський Іоан (Швець).

Переглядів: 915 | Додав: admin | Теги: Проповідь, єпископ Іоан (Швец), новини сайту, Новини єпархіїї, Статті та книги, Київський Учбовий Центр, Літературна творчість Владики Іоана, УАПЦ | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]