У спілкуванні з народним депутатом України Андрієм Тягнибоком у журналістів проблем, здається, не виникало ніколи, правда, потім "закрутився" Майдан, далі - війна, то  й відвідини горян стали не такими частими. Тому, дізнавшись, що в планах пана Тягнибока - тиждень роботи на окрузі, згодилися й собі взяти участь у тих зустрічах із виборцями і послухати, про що говоритимуть у цей нелегкий час горяни і депутат Верховної Ради.

Чотири двогодинні зустрічі у перший день, п'ять - наступного. Скажу одразу, оце і все, на що вистачило сил у журналіста - настільки інформаційно насиченими і навіть психологічно важкими, враховуючи, які теми піднімали селяни, були ті дні. Далі Андрій Тягнибок проводив зустрічі вже без нашої присутності… Хоча, підозрюємо, питання, на які доводилося йому відповідати, були такими ж, як і в усіх інших селах. Коли закінчиться війна, хто в ній переможе, чому чоловіки-східняки відсиджуються на заході, де українські миротворці і колишні спецпризначенці, чи мають належну амуніцію українські вояки, скільки депутатів і депутатських синів мобілізовано, чому президент не вводить воєнний стан, коли будуть покарані сепаратисти?..

Темою номер один, звичайно ж, була війна. І особливо турбувала вона людей у тих селах, де мають "своїх" на фронті, зокрема, в маленькому Дністрику, з якого мобілізовано четверо хлопців. Тож нардепу доводилося відповідати на всі гострі запитання. Емоційний градус у горян ріс дуже швидко, тільки-но торкалися болючих тем… Але зустрічі, які почасти починалися з агресії та звинувачень, закінчувалися у дусі порозуміння. Ба більше, селяни дякували депутату за візит. А чоловік у Бабино, що ставив Андрію Тягнибоку найбільше незручних питань, на завершення сказав: "Молодець, що не побоявся і приїхав, бо в теперішній час вислухати таких, як я, тяжко"…

А вже отримавши всі роз'яснення у питаннях загальнодержавних, люди переходили до проблем місцевого рівня. Так, у Грозьово просили дорогу і автобус, цікавилися дотацією на утримання корів та закликали привести до села інвесторів. Якийсь пан так і сказав нардепові:

- Коли повернетеся у Київ, розкажіть у Верховній Раді, як тут у нас гарно, хай депутати собі купують тут землі і будуються по-сусідству. Хай живуть. Думаю, курей у мене красти не будуть…

А ще тут селяни просили, коли впіймають Януковича, то віддати його їм - навчать доїти корів, косити трави і дрова рубати, а як не захоче, то віддадуть комарам на поїдання.

У Плоскому, крім вічної теми доріг, бідкалися на малі пенсії, а місцеві родаки Терлецькі, які приїхали з Луганська, просили сприяння у влаштуванні на "біржу", бо, втікаючи зі сходу, не змогли забрати документів… У Мшанці цікавилися долею пункту перетину кордону та просили вплинути на єдиного інвестора "Екобескид", який вирішив згорнути діяльність. Жінки вимагали підняти акциз на алкоголь, щоб місцеві чоловіки перестали пити. У Галівці, як і в Мшанці, старенькі скаржилися на відсутність аптеки та погану роботу фельдшера, ще тут піднімали теми "лисіючих" гір, бездоріжжя, розповіли про міст, по якому бояться ходити корови, а якийсь ґазда чекав нардепа, щоб запитати у нього, як боротися із лисами, які атакують місцевих курей…

У Вицьові, крім "глобальних" тем, скаржилися на безробіття, на центр зайнятості, що не приймає селян, які мають земельну ділянку, на водія маршрутки, який бере з дітей гроші... В Бабині місцеві просили грейдер, але казали, що, як транспорт від Тягнибока приїде, то хай на ньому буде про це написано, бо якщо невдовзі будуть вибори, то грейдерів з'явиться багато…

У Дністрику гостя зустрічали в приміщенні Народного дому, який ініціативна громада звела самостійно, а в депутата просили прийняти закон, який би забороняв пенсіонерам займати робочі місця, бо місцева молодь не має куди подітися. В Ріп’яні говорили про війну, а місцеві жителі були трохи ошелешені візитом "живого" депутата, бо за свій вік, кажуть, бачили хіба кандидатів, а справжніх нардепів - ніколи.

Ну і крапку в нашій дводенній подорожі поставили у Смерічці. Тут на емоціях говорили про місцеву "екологічну катастрофу" у вигляді вітряків, які лякають селян, просили інтернет і автобус, відремонтувати дорогу та аварійний міст. А ще якийсь пан забажав, аби Тягнибок… виліз на стовп і полагодив обірваний електричний дріт, а місцева жителька просила поради, як їй мирно жити з сусідкою…

Не знаємо, як почувався нардеп після таких насичених двох днів зустрічей із виборцями, але нам, скажемо відверто, така програма видалася важкою. І це при тому, що журналісту, в принципі, треба було тільки слухати, не задумуючись над тим, яким чином допомогти кожному з селян. Над цим тепер "сушитимуть" голови в райдержадміністрації, бо Ярослав Путас, перший заступник голови РДА, який теж уважно вислуховував скарги селян, запевнив: проблеми, які можна вирішити на місцевому рівні, старатимуться вирішити якнайшвидше…

Олена ЛАВРИК. ВИСОКИЙ ЗАМОК САМБІРЩИНА