Бачина – «шляхта».
Березів – «зозульки», через те, що росте березовий ліс в якому водяться зозулі.
Библо – «хабалі», тому, що в селі було багато людей з прізвищем Хабаль.
Біличі – «ліри».
Боневичі – «лейбики», колись ходили у таких лейбиках (фуфайках).
Буньковичі – «халупки».
Бусовисько – «губченки».
Велика Сушиця – жителів цього села називають «кубаями» в значенні заможні і працьовиті або тому, що село заснували кубанські козаки.
Великосілля – «ладичани», бо колись село було власністю монастиря, в якому перебував владика. (села, що належать до Великосільської сільради).
Виців – «дупляники».
Волошиново – «гигавці», «хами», «кавцуни», «кавки» або палянички».
Воля – десь до початку 1970-х «воробці», тобто горобці, а зараз «цигани».
Галівка – «гірняки» (живуть у горах)
Головецько – «печеники».
Городовичі – «фасоляники».
Грозьово – «ковбасники», бо здавна тут розводили свиней та готували запашні ковбаси для себе та на продаж. У селі подейкують, що колись грозівчани були такі багаті, що плоти ковбасами городили.
Губичі – «татари».
Велика Волосянка – «багрії».
Верхній Лужок – «цизорики», кажуть, що мешканці села носили при собі складаний кишеньковий ножик, який називали польською - «цизорик».
Кобло – «ґеґавці».
Лінина – «черпаки, парашутисти» (жінки, коли ідуть із базару, зав’язуть великі хустки із продуктами назад, як парашут).
Лопушанка - «ниряники» (чому не вдалося встановити).
Лопушниця – «лопухи». Існує декілька версій щодо походження назви «Лопух». Одна з них пов`язана з тим, що в населеному пункті всі жінки і дівчата хизувалися довгим красивим вихоллям, яке заплітали в пишні коси. На запитання в чому секрет такої краси, жінки відповідали, що миють своє волосся у відварі з лопухів, яких було дуже багато на території села. Звідси і пішла назва Лопушниця, а жителів почали прозивати лопухами.
Морозовичі – «аси».
Потік – жителів цього села називають «підпеньками», бо в них храмовий празник на Миколи, а це час різдвяного посту, тож ґаздині готували переважно страви з опеньок.
Ріп’яна - «вовади», тобто оводи чи по іншому бомки.
Росохи – «шляхта» (жінок, які родом із села, називають шляхтянками) або «баськи» (вербові котики там називають «баськи»)
Спас – «мазяники».
Созань – «димарі».
Солянуватка – «цибульники».
Соснівка – «конепіками», бо ставили під конем вогонь, як той не хотів тягнути воза.
Стара Ропа – «логазники», бо бідували і їли перловку, тобто логазу.
Старий Самбір – «козолупи».
Стара Сіль – «підряси кобівку», бо чоловіки переважно працювали на копальні, тому мали гроші, а їхні жінки брали «кубельку» (чи кубівку), тобто сумку і йшли до міста на закупи.
Стар’ява – «раки», походить від того, що колись в річці Стрв`яж дуже багато водилося раків.
Страшевичі – «воночарі» («онучарі» чи навіть «вонучирі», бо виготовляли фетрові капелюхи із вовняного старого одягу (онучі), мали для цього невелику мануфактуру, яка працювала на водяному колесі.
Стрілки – жителів цього села називають «гриваками». Місцеві старожили розказували, що стрілківські чоловіки мали пишні гриви, якими гонорувалися. Саме село називали «лисицями», так і досі дехто каже «їду на лисиці».
Стрільбичі – «дрітарі», «цибуляники».
Сушиця – «рикавці», бо колись на давніх картах це село мало назву Сушиця Рикава.
Тарнавка – «під᾽яличники», тому що село оточене ялиновим лісом. Тепер вони мають ще й другу назву – «грузини», тому що село досить заможне, майже в кожному дворі автомобіль.
Терло – «цигани».
Тершів – «дерев`яники». Це пов’язано із тим, що в Тершові багато людей у давнину ходили у дерев’яному взутті, яке називали «дерев`яники» .
Тисовиця – «капустяники». В цьому селі дуже добре родила капуста і мешканці села багато її садили та споживали.
Тиха – «драбиняники», бо несли драбину упоперек дороги.
Топільниця – «вуглярі», кажуть, що колись мешканці села займалися випалюванням вугілля із деревини, таким чином вони заробляли на життя.
Торгановичі – «фурналі».
Торчиновичі – «терняки» і «ґеґавці».
Тур’є – «китайці», бо є густонаселеним селом, бо у сім’ях народжувалося багато дітей.
Хирів – «хирівська торба» або «торби».
Чаплі – «фурналі», через те, що в цьому селі проживав пан із таким прізвищем, зараз у його будинку знаходиться школа.
Шумина – «гаги», через те, що вони голосно розмовляють.
Ясениця-Замкова – «бацькали».

Матеріали зібрано Старосамбірською районною радою у співпраці із загальноосвітніми навчальними закладами району, а також підписниками сторінки «Бойківщина» у Фейсбуці.