Росохи

Затварницький Іван,  син Степана і Катерини (1916-19.I.1946). Вступив у кущ "Коника" у 1944 році. Вбитий засідкою пограничників при облаві "мітли" на границі між селами Росохи і Волошиново.

Повстанці і родичі похоронили його на цвинтарі села Росохи.

Довідку склав Зенон Шандрович 6 вересня 1998 року.

Записано від Розалії Терлецької, с. Росохи і

Михайла Яворського, м. Ужгород.

Камінський Микола,  син Степана і Марії (нар. 1925). Вступив у кущ "Коника" в 1944 році. При облаві пограничників у лісовому масиві  "За фосою" попереджений стійковим "Чуйним", вискочив з криївки, виліз на густу сосну, з якої спостерігав за дією пограничників. Потім воював ще до 1948 року. Був зловлений, суджений на 25 років. Після таборів живе в Караганді.

Довідку склав Зенон Шандрович 6 вересня 1998 року.

Записано від Марії Терлецької N42, м. Хирів.

Терлецька Ганна,  дочка Івана і Катерини. Вуличне прізвисько Бащакова (нар. 1925). Працювала підпільно зв'язковою. Була на зв'язку із станичною Нанівською Марією Федорівною. Викрита і зловлена пограничниками в 1947 році. Суджена на 10 років сибірських таборів. Проживає в Херсонській області.

Довідку склав Зенон Шандрович 6 вересня 1998 року.

Записано від Катерини Терлецької і Миколи Терлецького,

с. Росохи.

Терлецька-Лінинська Марія,  дочка Миколая і Катерини (нар. 1927). Член ОУН з 1944 року. Проходила вишкіл в селі Стебник. Була зв'язковою під керівництвом станичної Нанівської Розалії. Збирала і доставляла продукти до постою партизанів. Виготовляла бинти і лікувала поранених. Поранена на постою з повстанцями в лісі з назвою "На ріжку". Довго хворіла.

Довідку склав Зенон Шандрович 9 вересня 1998 року.

Записано від Марії Терлецької N42, м. Хирів.

Терлецька Марія,  дочка Івана і Ганни, "Ліщина" (нар. 1925). Член ОУН з 1944 року. Організація була створена представниками з села Стебник. Була на вишколі в селі Стебник. Виконувала роботу зв'язкової і провідниці. Збирала одяг, їжу, бинти з полотна. Була на зв'язку із станичною Нанівською Розалією. Носила естафети до Стебника, Нанови, Смільниці, Стар'яви, Терла.

Довідку склав Зенон Шандрович 10 вересня 1998 року.

Записано від Марії Терлецької N42, с. Росохи.

Терлецький Іван,  син Михайла і Ганни (1921-1945). Вступив у кущ "Коника" в 1944 році. Криївку мали в лісовому масиві "Бартищі" біля села Нанова. Після залишення криївки був недалеко від неї вбитий. Повстанці з жінкою труп перенесли в село і таємно поховали на цвинтарі.

Довідку склав Зенон Шандрович 6 вересня 1998 року.

Записано від Розалії Терлецької, с. Росохи.

Терлецький Михайло,  син Івана і Магдалини (нар. 1921). Член ОУН. Працював станичним, а після викриття пішов в УПА, де працював пропагандистом. У травні 1946 року був естафетою викликаний Гнатко Миколою (сексот-внутренник, на совісті якого десятки вбитих і зловлених повстанців) у село Велику Сушицю. В домовленому місці Гнатко перебив йому з автомата ноги. Після катувань суджений на 25 років. В Архангельських таборах помер.

Довідка складена Зеноном Шандровичем  6-9 вересня 1998 року.

Записано від сестри повстанця Катерини Терлецької, с. Росохи,

Івана Терлецького (Чалапчишин), м. Хирів.

Терлецький Михайло,  син Катерини (1916-1945). Член ОУН. Пройшов місцевий вишкіл. Вступив в УПА у 1944 році під керівництво кущового "Коника". Викритий сексотами в криївці у лісі з назвою "На ріжку". Прийняв бій. У бою поранений і захоплений в полон, встиг підірвати себе гранатою. Похоронений на цвинтарі села Росохи.

Довідку склав Зенон Шандрович 10 червня 2000 року.

Записано від Марії Василишин, м. Хирів.

Терлецький Степан,  син Івана і Марії (1927-1945). Вступив в УПА в 1944 році. Зловлений живим у криївці в лісі з назвою "За фосою". Живому відрізали вуха, здерли нігті на пальцях, на грудях вирізали тризуб. В муках коло криївки помер. Батьки викрали труп і поховали на цвинтарі села Росохи.

Довідку склав Зенон Шандрович 9 вересня 1998 року.

Записано від Розалії Фільозоф, с. Росохи,

Марії Терлецької , м. Хирів.

Тришнівська Ганна,  дочка Василя і Насті, "Люба" (нар. 1932). Після виїзду сестри Катерини до Німеччини станичний Терлецький Іван прилучив до цієї роботи сестру Ганну. Збирала харчі і носила до постою повстанців. Носила естафети по власному селу в ліси та село Рудавку. Разом із сестрою добирається до Львова і від тоді там живе.

Довідку склав Зенон Шандрович 1 червня 2000 року.

Записано від Тришнівської-Матус, м. Львів та

Катерини Горечко, м. Хирів.

Тришнівська Катерина,  дочка Василя і Насті (нар. 1927). Заанґажована до роботи зв'язковою за німецької окупації. Через кілька місяців після того виїжджає на роботу в Німеччину. Після повернення з Німеччини знову працювала зв'язковою. Заарештована большевиками, але, опираючись на те, що була в Німеччині, слідство затягнулося. Знайомий чоловік, що працював у міліції, поручився за неї і відвіз її в Росохи, але там був вбитий. У цю ж ніч Катерина пішки добирається до Самбора, а звідти у Львів. Там стає працювати і приписується. Тепер живе у Зимній Воді.

Довідку склав Зенон Шандрович 1 червня 2000 року.

Записано від Ганни Тришнівської, м. Львів.

 Катерина Тришнівська.

Фільозоф Микола,  син Михайла і Катерини (1926-1945). Вступив у кущ "Коника" в 1944 році. Вбитий при облаві в лісі з назвою "За фосою" в напрямку до села Рудавки. Попереджений стійковим "Чуйним" про наближення пограничників, вискочив з криївки і при втечі був вбитий. Родичі викрали труп і похоронили на цвинтарі села Росохи.

Довідку склав Зенон Шандрович 6 вересня 1998 року.

Записано від сестри Розалії Фільозоф-Нанівської, с. Росохи.

Яворський Іван,  син Михайла і Марії (1923-19.I.1946). Вуличне прізвисько Томків. Вступив в УПА в 1944 році. Вбитий засідкою енкеведистів між селами Росохи і Волошиново. Похоронений на цвинтарі села Росохи.

Довідку склав Зенон Шандрович 6 вересня 1998 року.

Записано від Богдана Яворського (Міхаца), м. Стрий,

Михайла Яворського, м. Ужгород.

Яворський Іван,  син Степана і Розалії (1921-06.01.1946). Вступив у кущ "Коника" в 1944 році. Попереджений розвідкою про облаву в селі, хлопці вийшли в ліс. В урочищі Нестерівка  був вбитий енкеведистами. Друг Яворський Василь, який з ним втікав, був взятий живим. На допитах показав, з якої хати походив Іван. Енкеведисти хату спалили, батька арештували і вислали в Казахстан. Сім'я розбіглася. Але у 1952 році всіх вислідили за допомогою сексотів, арештували і вислали в Сибір.

Довідку склав Зенон Шандрович 6 вересня 1998 року.

Записано від Богдана Яворського (Міхаца), м. Стрий.

Яворський Іван (з-під берізки),  син Степана і Розалії (1924-І.06.1945). Член "Просвіти". Пройшов місцевий вишкіл. Брав участь в бою відділу УПА з пограничниками та енкеведистами в урочищі  На Копальні. Поранений, взятий в полон. Там же зв'язали руки і ноги, почали мордувати: кололи штиками, копали ногами, били шомполами. А пізніше наклали на голову камені-плити і спостерігали за мукою повстанця. Згодом плитами розбили голову.

Довідку склав Зенон Шандрович 10 червня 2000 року.

Записано від  Марії Василишин, м. Хирів.

Яворський Микола,  син Івана і Ганни (1910-6.I.1946). Вступив в УПА в 1944 році. Кущ "Коника", розбитий на боївки, був на постою в селі.

А 5 січня офіцер із Хирівського райвоєнкомату Воєводський попередив через знайому йому людину, що 6 січня в Росохи готується велика облава. З наказу кущового хлопці вийшли з села в ліси між селами Росохи і Волошиново з назвою "Вилка", або "Полянка". Тут натрапили на засідку, де був вбитий. Рідні тіло таємно похоронили на цвинтарі села.

Довідку склав Зенон Шандрович 6 вересня 1998 року.

Записано від рідного брата Михайла Яворського, м. Ужгород,

Розалії Терлецької, с. Росохи.

Яворський Михайло,  син Миколая і Марії (1922-1947). Вуличне прізвисько Запотіцький. Вступив у кущ "Коника" в 1944 році. Повстанець, недалекий сусід, завів його до хати батьків. В час їди хтось крикнув, що близько енкеведисти. Сексота вискочив перший без шапки, така була домовленість з енкеведистами, а Яворський побіг до потока. Коли перескакував через огорожу, дігнала автоматна черга. Тіло так і повисло на огорожі. Труп забрали в Хирів і закопали на березі ріки Стрв'яж.

Довідку склав Зенон Шандрович 6 вересня 1998 року.

Записано від Розалії Терлецької та Михайла Яворського,

с. Росохи.

 Слава Україні!

 Слава Героям!