Краяни у повсякденні дотримувалися звичаєвого права, що зосереджувало всі норми особистого й громадського життя. Судочинство починалося рано-вранці. Перед початком засідання головуючий суддя тричі повторював, що судитиме згідно з християнськими заповідями і закликав до присяги помічників. Тоді до кімнати заносили хрест, писар зачитував молитву, після чого уточнював, чи судді й свідки споживали їжу та питво. Коли так, то вони не мали права присягати. Далі всі присутні ставали на коліна, і кожен окремо присягав, високо піднявши два пальці (Цей символ поєднання двох пальців засвідчував дві сутності Ісуса Христа -Божественну та людську - і під страхом Божої кари зобов'язував говорити лише правду). Суд мав закінчитися до заходу сонця.

Великою провиною вважалося нешанобливе ставлення до батьків, котрі самостійно вирішували питання одруження синів і заміжжя доньок без їхньої згоди. Це право оберігали суд і громада. Відомо, що в Малій Сушиці селянин Степан побив дівчину, яка зустрічалася з його сином. Суд ухвалив покарати дівчину штрафом і зобов'язав її та цього хлопця без дозволу батьків не зустрічатися під загрозою смертної кари. Той, хто віддавав доньку заміж, платив податок, т. зв. куничне, що було різним і залежало від майнового стану.

Чоловік відповідав перед громадою за моральність - свою і дружини. Суворо каралася подружня невірність. У Лопушниці Іван Телич і жінка Івана Кузелича отримали по 100 ударів палицею, по 5 гривен штрафу на користь замку та по 4 фунти воску до церкви. Крім цього, у велике свято вони мали упродовж всього богослужіння лежати на підлозі «хрестом». При цьому суд застеріг, що у випадку продовження їхніх зустрічей обоє отримають по 300 ударів палицею і по 50 гривен штрафу. Карали й тих, які безпідставно компрометували чужих жінок. Андрій Васьків з Сушиці отримав 16 гривен кари за те, що хвалився своїми походеньками до чужих дружин. Іван Кривецький з Сушиці прилюдно заявив про свої зустрічі з жінкою Григорія Юхимовича. Суд ухвалив стягнути з І. Кривецького 6 гривен і дати йому 30 ударів палицею. Покараний був також Г. Климович через те, що не пильнував жінки: він отримав 6 гривен штрафу і мав 30 ударами палицею покарати дружину.

Уважно стежила громада за мовленнєвою доброчесністю мешканців. За вживання непристойних слів карали, зокрема війтівським судом.

Родинно-побутові відносини характеризувалися патріар­хальністю. Дід або батько організовував і контролював всю виробничу діяльність і особисте життя членів родини. На сторожі усталених упродовж віків порядків була сільська громада.

Джерело: КРІЛЬ М. М. «СТАРЯВА НА СГРИВІГОРІ: історія села та околиці»